Рівне Медіа

«Багато людей у Рівному хочуть розумітись в алкоголі» - сомельє Віта Дмитренко про тонкощі своєї роботи

У Рівному все більше людей бажають бути обізнаними у алкоголі. Відповідно, є потреба у спеціалістах, які можуть донести мешканцях усі тонкощі та секрети цієї сфери. Виявилось, у нашому місті не так багато кваліфікованих фахівців, якщо говорити про сомельє. Одна з них – Віта Дмитренко. Окрім неї сомельє є лише в одній із винних мереж. Наші журналісти розпитали, як воно – бути єдиною в місті сомельє.

Вона з 15-ти років мріяла потрапити працювати в ресторан і вже через два роки стала офіціанткою.

«У моєму підлітковому віці, коли мені це було цікаво, ресторанів, де це можна було реалізувати, не було. Достойні ресторани, такого рівня, як я мріяла, на сьогоднішній день не рідкість, а тоді ще їх не було. Лише тоді вони почали розвиватись. І вже в 15 років я зрозуміла, що шанс є», - згадує пані Віта.

Працюючи у різних закладах, Віта Дмитренко дізналась про різні процеси, які є складовими роботи ресторану. Вирішальним для неї місцем став «Виноград» - саме він дав поштовх до роботи сомельє.

«У цьому ресторані зібралась команда професіоналів – найкращі профі міста зійшлись в одному місці щоби працювати. Нам вдалось зробити гарний ресторан із гарним сервісом і з високим рівнем, - додає жінка. - Вже в 23 роки я була професіоналом своєї справи достатньо гарного рівня. І тоді вже я була готова морально, мала досвід і навики для того, щоби отримати освіту сомельє».  

Пані Віта навчалась у Віктора Олійникова. Вона вважає, що багато людей можуть називати себе сомельє, але крім освіти потрібно весь час підвищувати і розвивати кваліфікацію.

«У Рівному крім мене сомельє є тільки у Wine Time. З таких публічних людей – лише я. Ця професія, вона мене тим мене і заворожує, що не можеш ти отримати однієї освіти. Щоб бути професіоналом, потрібно вчитись і розвиватись усе життя. Стільки багато чого потрібно дізнатись. За якийсь курс для сомельє чи за декілька років – не осягнеш усього того, що зробить тебе справжнім професіоналом. Для сомельє важливо бути профі міжнародного рівня, - переконана Віта.Для кожного важливо бути визнаним за світовими стандартами. Є спеціальні сертифікації, конкурси сомельє. На сьогодні я член Асоціації сомельє України, яка входить в Асоціацію сомельє світу».

До березня минулого року пані Віта керувала західним регіоном винно-торгової компанії Wine Discovery Selection. Нині вона готується до відкриття мережі алко- та гастромаркетів Ok Wine. Окрім того, Віта Дмитренко відкрила в Рівному Дегустаційний клуб і це ще не все:

«Я надаю різні послуги ресторанам, якщо їм потрібно зробити карту вин або навчити персонал, чи ще якісь деталі. У мене є Дегустаційний клуб. Раніше я проводила їх на замовлення і зрозуміла, що їх буде багато і багато людей просто не можуть на них потрапити, бо вони були закритого типу. І я зрозуміла, що потрібно стати більш публічною».

Поштовхом до створення Дегустаційного клубу, розповідає Віта Дмитренко, став карантин.

«Одна з тих причин – карантин. Коли ресторани закрились, я зрозуміла, що далі немає коли чекати і потрібно зробити його. Карантин - це був час для навчання і розвитку, якого не вистачало раніше, бо завжди було багато справ. Для ресторанного бізнесу карантин, звичайно, був великим ударом. І оскільки робота винно-торгової компанії пов’язана з ресторанним бізнесом, як причинно-наслідкові зв’язки, то це в якійсь мірі був удар. Я змогла з цим впоратись завдяки Дегустаційному клубу, - розповіла сомельє. - Завдяки цим приватним заходам, на які вже був великий попит. Тому що коли три роки тому, коли ця ідея в мене з’явилась, не було для кого його створювати, не було кому приходити і ці роки роботи дозволили створити попит. Людям це цікаво, їм це потрібно, а мені приємно, що це вдалось. Багато людей у Рівному хоче розумітись в алкоголі, багато рівнян хоче знати, як вибрати вино в магазині, хоче знати, як підібрати вино до їжі, хочуть розуміти правила етикету.

Важливою складовою організації роботи Дегустаційного клубу є команда. Саме з цього Віта Дмитренко почала підготовку:

«Перше, з чого я розпочала, це підготовка команди до цієї роботи. Для цього потрібна немала команда. Великий поштовх, певний переворот у Рівному зробила. Було багато критики. Я не можу сказати, що цей шлях був дуже позитивний і легкий. Стільки завзятості і ентузіазму, то хоч «колка в лобі теши», я все зроблю, бо я вирішила».

Кожна дегустація не схожа на іншу, але жодна з них не обходиться без сабражу.

«Були гості, яким справді було цікаво і приємно, бути ті, які дуже соромились, бо переймались, що їх хтось пристидить, але ми діяли дуже делікатно. Не в наших інтересах ставити гостя в незручне становище. На кожній дегустації відбувається майстер-клас зі сабражу. Ми шаблею або келихом відкриваємо ігристе – відбиваємо горлечко, - додає пані Віта. Навіть коли я цього не планую робити, гості вимагають майстер-клас. Кожна дегустація абсолютно не схожа одна на одну. Коли на дегустації українського вина приходять іноземці, особливо люди, які розбираються у вині, вони дуже вражені українським вином, що для мене нереальний комплімент. Я тішуся, що їм подобається».

З якими напоями подобається працювати найбільше?

«Кожна категорія міцного алкоголю або вина особливо, вона абсолютно інша. Там різні показники і органолептичної оцінки, і правил дегустації і дуже багато деталей. Мені однаково цікаво, я однаково об’єктивна в усіх категоріях і завжди якомога краще намагаюсь підготуватись до кожної дегустації і до організації. Крім того, що я в кожну дегустацію я вкладаю душу, ще треба й багато роботи в організації».

За словами пані Віти, є ще дуже багато речей, які вона не куштувала. Кожен винороб, кожне виробництво роблять у себе якісь особливі речі. Зокрема, спробувати хоче такі напої:

  • Бургунське Романе Котні. «Це я хотіла б не просто скуштувати, але ще й мати в себе. Це, повірте мені, дуже складне завдання. Питання навіть не грошей, а кількості цього вина».
  • Японські вина. «Мені ще ніколи не доводилось дегустувати вина цієї країни. Багато про них читала, але хочу ще й скуштувати».
  • Китайські рисові вина. «Цей продукт унікальний і в переважній більшості вони ніколи не покидають межі Китаю. А оскільки в Китаї я ще не була, то відповідно вина їхнього я не куштувала. В Україні його просто немає».

«В мене немає ніякої колекції. По-перше, я дуже люблю робити подарунки, тому я все роздарюю, а по-друге, до мене часто приходять гості, то ми все випиваємо. Все дуже просто. Я часто купую українське вино – принципово, патріотично, це можна як завгодно назвати. Все залежить від настрою, від страви, яку буду куштувати. Тому що кожне вино добирається до їжі, - додає Віта Дмитренко.

В України - велике майбутнє у сфері алкоголю. Відповідно, це дозволить змінити побут вподобання мешканців. Як – пояснила пані Віта.

«Заклади громадського харчування – місця, які і несуть культуру харчування, напоїв, гастрономії тощо. Як це все відбувається у ресторанах, так воно потім плавно переходить і в побут. Такі ж продукти з’являються на полицях магазинів. Якщо у ресторанах з’являється попит, то відповідна група товарів з’являється у продажу для всіх. Я думаю, що у нас велике майбутнє у цьому сенсі – і в пивному, і в винному. В нас виготовляють як чудове пиво, так само і фантастичне вино. З точки зору собівартості продукту, тут багато факторів: який сорт винограду, де вирощений, яка була врожайність, яка кількість посадок, які технології виготовлення використовували. А тим більше, податки, зарплати, упаковка. Не можна зібрати виноград і зробити вино. В Україні зробити вино набагато складніше, ніж у країнах Європи. Коли італійське вино коштує 200 гривень і коли українське вино коштує 200 гривень – це дуже велика різниця».

Серед планів на майбутнє у Віти Дмитренко - отримувати задоволення від своєї роботи. Додає, що особливих секретів у роботі немає.

«Плани прості – отримувати задоволення, навчатися, розвиватися, підвищувати кваліфікацію, працювати з людьми, радіти життю. Секрету ніякого немає. Я просто робила те, що любила. От любила я цей ресторанний бізнес, кайфувала там і вчилась всього. Я не тому перейшла всі ці посади в ресторані, тому що так треба, а тому що мені було цікаво дізнатись, як функціонує цей організм - ресторан. Я працювала офіціантом, барменом, на кухні, адміністратором, навіть прибиральницею. У ресторані я могла замінити всіх».

Сомельє – це людина, яка має відчуття смаку і може грамотно передати це для інших. Головне завдання — щоб гість отримав якомога більше задоволення від напою. Мова не лише про вибір, але й атмосферу. Сподіваємось, культура алкоголю у Рівному розвиватиметься й надалі і наше місто стане одним із алкогольних центрів України.

Читати також