Керівник гуртка аргентинського танго Yuliia Kovalchuk намагалася організувати у Рівному спеціально облаштоване місце для танців на вулиці. На жаль, її зусилля були марними. Ось що пише жінка на своїй сторінці у Фейсбук:
"Ви, мабуть, знаєте, що я дуже люблю танцювати і ми з друзями створили в #Рівне спільноту для практикування, вивчення і танцювання аргентинського танго.
Це мила, маленька абсолютно некомерційна ініціатива - щось, що ми робимо просто для душі і власного задоволення.Влітку ми часто танцюємо на вулицях і інші мешканці часом приходять просто на це подивитися, часом дякують чи приєднуються до спільноти.
Цього року ми зрозуміли, що нам не вистачає місця, де ми могли б танцювати, нікому не заважаючи і не пошкоджуючи танцювальне взуття об тротуарну плитку
:(.
Дійсно, в Рівному немає жодного відкритого майданчика для танців. Дуже багато танцювальних шкіл, безліч супертитулованих хореографів, купа людей, які люблять і займаються танцями, частина з цих танців - соціальні, тобто люди могли б їх практикувати без постановки - просто збиратися вечорами і танцювати,.. але - нІде...
Ми зрозуміли, що це проблема багатьох, а отже є гарні шанси зробити не тільки наше дозвілля комфортнішим і подалися на Громадський бюджет / Рівне.
За основу нашого проекту ми взяли ініціативу минулого року під назвою "ART-пательня", (дякуємо за можливість використати їхні напрацювання команді цього проекту та, особисто, Tanya Gontar). На минулорічному Громбюджеті "ART-пательня" посіла 4-те місце і ми припустили, що спільно зможемо зібрати більше голосів.
На жаль, профільне управління - Управління Культури і туризму дало негативну рецензію нашому проекту з коментарем, що на локації, яку ми обрали для реалізації ("Пательня" у парку Шевченка), вже втілено одну з ініціатив Громадського бюджету ("Ретро-майданчик"), тому нам потрібно обрати іншу локацію. Ще один коментар був про те, що потрібно дещо уточнити статті бюджету.
Ми мали буквально три дні після дзвінка з управління, щоб внести правки. Проконсультувалися з Управлінням архітектури та друзями архітекторами і обрали іншу локацію - фонтан біля обласної бібліотеки; внесли правки до бюджету. Отримали позитивну рецензію профільного управління (!).
І тут (це просто epic!)
На засіданні Комітету проект ставлять на голосування. Комітет голосує і ми отримуємо 7 голосів "за" - кількість необхідна, щоб проект пройшов до наступного етапу. Але раптом прес-секретар Сергій Паладійчукжартома звертається до одного з членів Комітету зі словами, приблизно: "це, певно, Ваш голос був вирішальним )" і цей член Комітет каже [!!!]: "Ой, я не хочу, щоб мій голос був вирішальним, давайте переголосуємо" І рішення переголосовують вже з шістьма голосами "за".
"Не хочу, щоб мій голос був вирішальним?!" - Серйозно?! А я не хочу платити комунальні рахунки, але так влаштований цей світ і я взяла на себе такі зобов'язання і я їх виконую.
Тому, питання:
Чому кандидатура людини, яка не хоче приймати рішення потрапила до Комітету?
Чому Комітет взагалі переголосовує рішення (чи можу я так робити на виборах мера, Президента)?
Чому Положенням Про Громадський бюджет не передбачена процедура оскарження рішення Комітету для таких випадків?
Чому над Комітетом немає наглядового органу, який може контролювати його діяльність і вберегти від упередженого ставлення до проектів та не допустити можливих корупуційних схем в розподілі міських коштів?
Чи є якийсь механізм, який змусить Комітет визнати, що переголосування було неправомірним?
Кому я повинна задати ці питання поза Фейсбуком, щоб наш проект допустили до голосування і наступного року ця ситуація не повторилася з ініціативою, яка могла б зробити місто кращим?
І поки ми отримуємо дивні і безпідставні відмови і чекаємо на відповіді, біля фонтану бібліотеки процвітає хаотичний бізнес, але я починаю думати, що ця панорама таки пасує місту, де так керують справами"
