Жителька села Пашуки, що на Гощанщині, Єлизавета Павлова святкує 96-річчя.
Про це повідомили в Гощанській селищній раді.
Народилася Єлизавета 24 квітня 1928 року в селі Фаросна Чернігівської області. Дитинство жінки було нелегким, адже росла вона в багатодітній родині, де з раннього віку доводилося багато працювати, допомагаючи батькам.
Свою трудову діяльність Єлизавета Назарівна розпочала в місцевому колгоспі, де виконувала різні роботи. Згодом вона переїхала до Чернівців, де працевлаштувалася ткалею на ткацькій фабриці.
Згодом Єлизавета познайомилася з хлопцем Іваном, за якого невдовзі вийшла заміж. 1953 року пара переїхала жити в село Пашуки.
Подружжя жило в будинку батьків чоловіка й допомагало по господарству. Із часом у них народилися четверо дітей: сини Василь і Володимир, доньки Валентина й Тамара.
1966 року Єлизавета та Іван спорудили власний будинок, де й оселилися всією сім'єю. Жінка продовжувала працювати в місцевому колгоспі: спочатку - у рільничій бригаді, потім - у ланці, а згодом - на фермі.
Життя Єлизавети Назарівни не було легким. Їй довелося пережити багато втрат: у 1998 році помер її чоловік Іван, а згодом вона втратила сина й доньку.
Сьогодні жінка живе сама в селі Пашуки. За нею доглядає син Василь. Донька Валентина проживає в Києві, але часто навідує маму та допомагає їй. А ще серце бабусі гріють 3 внуків і 6 правнуків.
Привітати іменинницю з Днем народження завітали заступник Гощанського селищного голови Іван Якимчук, голова ради Гощанської районної організації ветеранів Людмила Музичук і головний спеціаліст відділу документального забезпечення Валентина Качурець.
