Рівне Медіа

Півкілограмова морквина та двометровий гарбуз: на Рівненщині зродили овочі-гіганти (ФОТО)

Фото - ілюстративне

У Сарненському районі Рівненської області цьогоріч зродили овочі-гіганти. Про власні городні рекорди похизувалися селяни, пише Голос України.

Зокрема, Ольга Козловська із Сарн усе життя працювала економістом, але садівництво та городництво завжди були для неї заняттям до душі.

— Я вирощую всю городину, яку тільки можливо, і майже весь рік. Моя сім’я із задоволенням ласує свіжим салатом, руколою, шпинатом та іншою зеленню з ранньої весни до пізньої осені (саджаю в декілька етапів). Також полюбляємо кукурудзу, яка теж росте до пізньої осені. Вирощувати все своє навчили мене батьки. На кожному дереві у нас було по декілька сортів яблук чи груш. А секрет один — гарно доглядати за городиною та садком з весни до осені. Я - за чистий урожай, тому відходів городництва та садівництва не палимо і не викидаємо. Всі відходи йдуть на компост і через два роки стають чудовим натуральним добривом для рослин.

Цей рік — урожайний, тішиться пані Ольга. Каже, що в неї вродило все: від зелені до картоплі. Перець виріс завдовжки 17—18 см і вагою 300—400 грамів. Дуже гарний урожай слив, яблук, персиків, черешень та винограду.

- Плодами, яких вдосталь, радо ділюся з сусідами та друзями. Також полюбляємо смачні гарбузи та їх насіння. Цьогоріч у нас виріс гарбуз окружністю 2 м 10 см і діаметром 70 см (на фото внизу). Підняти його ми змогли лише втрьох, — ділиться Ольга Козловська.

А ось мешканка села Кричильськ Сарненського району Оксана Мірошниченко хизується величезним буряком:

— У нас - велика родина, ми тримаємо багато худоби. Тому мої батьки вже давно вирощують різноманітну городину: картоплю, кукурудзу, буряки — і червоні, й кормові, моркву, капусту, цибулю та інше. Здебільшого споживаємо все своє з городу, овочів не купуємо, а іноді навіть продаємо. Як потрібно працювати на городі, що та коли висаджувати, моїх батьків вчили їхні, тобто мої дідусі та бабусі. Вони казали, що з ранньої весни земля любить труд. Якихось особливих секретів у нас немає. Але мій тато вважає: «Головне — до землі йти з хорошим настроєм».

Розповідає також, що цьогоріч ранньою весною, коли посіяли буряки, думали, що вони зовсім не вродять, адже зійшли не всі й поросли дуже рідко. Але батьки вирішили залишити: мовляв, що виросте, те й буде.

- Буряк не переорали, разів чотири влітку сапали, доглядали. Він сидів у землі аж півроку: з квітня до кінця вересня, навіть початку жовтня. І ось який виріс (на фото внизу)! Буряк — кормовий, тому піде на споживання домашнім тваринам. Ми тримаємо коня і корову. Загалом цей рік можна назвати врожайним, хоча й не було багато дощів. Добре виросли цибуля, капуста, картоплі багато зібрали і, звичайно, буряків.

У свою чергу Альона Кристинська з села Ремчиці Сарненського району розповіла про величезну морквину, яка виросла на її городі.

— Сіяти та вирощувати городину мене привчила ще з дитинства мама. У народні прикмети ми особливо не віримо, бо, як казала моя бабуся, у Бога всі дні однакові. Головне — гарно удобрити поле. Крім того, все залежить від врожайності року. Цей рік у нас був, дяка Богу, врожайний. Ось і виросла така величенька морквинка, вагою 645 грамів (на фото внизу). Поки що ми її не з’їли — шкода. Хай ще полежить, — розповідає жінка.

 

Фото надали автори сюжетів для газети "Голос України" 

Читати також