Телефонував командирам, щоб відкопали по голосу: гвардієць - про те, як вижив під ракетним обстрілом

У приміщення, де гвардієць Артем з позивним Марс відпочивав з бойовими побратимами, влучила російська ракета «Іскандер». Вся територія та приміщення були знищені вщент, а вже після третьої ракети утворилась воронка на 3 метри углиб. Артем почувши перший вибух, миттєво та правильно зреагував: підірвався і кинувся під перше найнадійніше місце в приміщенні - ліжко. Побачивши це, побратими теж наслідували його прикладу, що і врятувало їм життя.

Про це повідомляє Національна гвардія. 

Ділиться, що із-під ліжка у завалах телефонував по розумному годиннику вищим командирам, аби його відкопали по голосу. До цього додумався з досвіду, оскільки понад 8 років тісно пов’язаний з армією.

"Це було мудре рішення на той момент. Оскільки, якщо бігти — куди? Усюди летіли уламки, які коштували б життя. Тепер я завжди рипаюсь на гучні звуки. Але інколи дуже дивно виглядає, коли у грозу я, переплутавши звуки, стрибаю під ліжко. Ви просто не уявляєте здивовані, злякані очі моєї сестри, а потім сміх від моєї реакції на грім. Я не хочу, щоб таке трапилось із нашими дітьми, нехай вони ніколи не бачать війни, і не чують вибухи. Я не вважаю, що мені пощастило, це просто інстинкт виживання, що ґрунтується на досвіді", - коментує Артем.

Додає, що проблема зі страхом гучних звуків відгукується не тільки в нього і буде переслідувати багатьох військових ще довго, тому наголошує, що вдома встановили нові правила: якщо щось падає, кричіть що саме це; не робіть різких рухів та звуків; будьте передбачливим для військового.

До лав Національної гвардії України Артем мріяв вступити з самої школи. Коментує це так: «Національна гвардія України — місце служби, де можна реалізувати себе. У будь-якому разі я отримав багато знань в академії й тепер активно використовую захищаючи рідну Батьківщину».

Марса та інших гвардійців вдалося оперативно знайти та евакуювати до лікарні. Але через його впертість, відмовився від лікування та довготривалої реабілітації. Хоча лікарі й наполягали на госпіталізації, та Артем говорить, що не може собі дозволити відпочивати, поки в країні війна. І вже через декілька днів був у строю та продовжив виконувати свій обов’язок.

Артема відзначели медаллю «За доблесну службу».

Читайте також