Психологічна допомога військовим, які повертаються із зони бойових дій - це один із базових аспектів формування системи реабілітації. Саме цей вектор активно розвивається на Рівненщині для того, щоб громади були готові приймати велику кількість ветеранів та адаптовувати їх у цивільному житті. Наразі велика кількість державних та приватних установ займаються тим. що налаштовують робочі процеси для актуальної та ефективної допомоги військовослужбовцям із бойовим досвідом. Не оминають і категорію родичів воїнів, які також перебувають регулярно під значним психологічним тиском.
Журналісти "Рівне Медіа" поспілкувалися із психологами з Рівненщини, які займаються підтримкою та психологічним консультуванням військовослужбовців та членів їх родин.
Ольга Іванівна Яковлєва, КЗ "Ветеранський простір" РОР
Ольга Яковлєва є директоркою КЗ "Ветеранський простір" РОР та водночас штатним психологом. Вона напряму спілкується із ветеранами та надає їм допомогу або ж направлення до відповідних фахівців.
За її словами, одна із найбільш поширених та глибоких психологічних проблем у воїнів - це втрата.
"Втрата - це перше. Відчуття провини - чому я залишився живий, а він загинув. Це сімейні стосунки - непорозуміння з членами родини. Дуже багато різних питань. Будь-яке звернення має свою психоемоційну складову - десь глибше, десь менше", - розповідає Ольга Іванівна про найчастіші запити.
За її словами, хлопці звертаються по допомогу регулярно. Бувають випадки, коли хлопці телефонують з передка і розповідають про проблеми. Але здебільшого вони звертаються до військових психологів на місці. Це важливо, адже саме свідомий вибір - поспілкуватися з психологом - визначає готовність людини працювати з проблемою. Самостійно допомогти собі при складних психологічних травмах можуть лише одиниці. За словами пані Ольги, навіть тоді ніхто не застрахований від наслідків.
"Відчуття провини, особливо зайве почуття провини, воно з'їдає і забирає сили. Коли ти маєш виконувати бойове завдання - ти пам'ятаєш побратима, шануєш його пам'ять. Але потрібно зберегти себе, для того, щоб бути максимально функційним. Коли свідомо звертається ветеран до психолога, тоді йде домовленість про взаємодію, про кількість зустрічей. Це дуже залежить від запиту. Людина, під час звернення до психолога має висловити свій запит - його щось гнітить чи він відчує певний стан2. - розповідає Ольга Яковлєва.
Коли ветеран звертається до Ветеранського простору, фахівці бачать, що йому потрібна психологічна допомога. Однак, якщо чоловік чи жінка звертаються з іншої причини, то нав'язувати консультації психологиня не рекомендує.
"Ми маємо зрозуміти, з яким запитом звертається ветеран. Дати йому чіткий алгоритм вирішення цього питання - принанні перші кроки, які він може зробити. Хлопці, які повертаються, не потребують співпереживань - їм треба конкретика", - наголошує чиновниця.
Складністю є те, що не завжди військові вважають за потрібне звернутися до спеціалістів.
"В першу чергу ветерани вирішують питання задоволення базових потреб, а психологічний стан - це не найперша потреба, яку вони бачать. Спочатку - отримати виплати, розібратися з ВЛК, гарантіями, які надає держава після повернення", - додала Ольга Яковлєва.
Контакти: 067 474 8434
Ірина Пастернак, психологиня Центру психосоціальної допомоги "Життя"
Психологиня розповідає, що до центру регулярно звертаються військовослужбовці після повернення з війни. Запити найрізноманітніші - бійці звертаються, коли відчувають психологічний дискомфорт. У команді центру є кваліфіковані спеціалісти, які включають не лише психологів, а й психіатрів. Це дає змогу виставити діагноз, якщо він є. А також надати актуальну психологічну підтримку у разі відсутності розладу.
"Окрім поширеної проблеми втрати, проблем із комунікацією з рідними звучали запити через тривожність, травми психологічного характеру від участі у бойових діях", - розповідає фахівчиня.
Щодо перших кроків після звернення, то пані Ірина зазначає:
"Першочергово - це консультування і діагностика. Потім - актуальна підтримка за запитом. Конкретного протоколу загального немає - все індивідуально до ситуації пацієнта. Також все залежить від готовності людини працювати - цей аспект має бути на високому рівні".
Якщо у людини відчутний дискомфорт або наявні регулярні погіршення психологічного стану, то замовчувати проблему або намагатися справитися самотужки Ірина Пастернак не рекомендує.
"Ми володіємо від природи такими техніками подолання: дихальні техніки, техніки релаксаційні, пошук внутрішнього ресурсу, відволікання. Втім, коли людина опиняється у стані тривоги, градус емоцій настільки високий, що вона не може це контролювати. Якщо такі стани у людини повторюються часто, тоді варто звернутися до фахівця. Тоді вже з психологом варто буде підібрати ті методи, які підійтуть конкретній людині. Одним підходять дихальні вправи, а іншим - вправи на заземлення", - каже пані Ірина.
За її словами, аразі найчастіше можна говорити про надання допомоги військовим під час ротації, коли вони приходять у відпустки, або про тих, які комісовані згідно висновку ВЛК.
"Це дещо різні види роботи, коли людина приїхала на певний час і має повертатися назад на передову. Тобто, коли людина отримала травму, то це буде робота спрямована на адаптацію, і на відновлення функцій. Щодо ротацій, то тут є обмеження по часу. Крім того, якщо людина звертається сама, то наявний конкретний запит. У людини, яка бере участь у бойових діях, в неї психіка працює дещо в іншому режимі. Там ми говоримо про збереження життя і здоров'я. Тому, робота буде максимально спрямована на те, щоб зберегти ресурс, відшукати ті сили і сенс, які допоможуть військовослужбовцю все ж пережити ті події", - зауважує психологиня.
Звертаються до центру і рідні військових.
"Часто це є і стосунки на відстані, і втрати. Також є робота з дітьми, які потребують підтримки. Якщо говорити про дітей, то ми рекомендуємо проводити спільне консультування. Але тоді у мами - окремий психолог, а в дитини - окремий. Але це залежить від бажання мами", - розповіла фахівчиня.
Контакти: 099 768 3358
Рівненський районний центр психосоціальної підтримки у Здолбунівській громаді
У центрі працює три психологи і кожен має свою власну діяльність. Фахівці можуть заміняти один одного за потреби, але кожен має свій напрямок. Є психолог, який займається сім'ями, дітками. І окремо психолог, який має досвід роботи з військовими.
Психологиня Юлія Руденко, яка спеціалізується на допомозі військовослужбовцям, розповідає, що зверень від бійців багато і всі мають різноманітні запити.
"Це і тривожність, сімейні чи особистісні конфлікти, проблеми зі сном, агресія. Зазвичай це саме чоловіки. Демобілізовані військові після поранень стикаються з труднощами, як їм надалі жити. Конфлікти в сім'ї. Адаптація - вони не розуміють як поводити себе із цивільними. В них є дисонанс", - каже фахівчиня центру.
За її словами, робота з кожним пацієнтом є індивідуальною і залежить від початкового запиту. Важиво, щоб це було свідоме рішення - говорити з психологом.
"Робота психолога з пацієнтом - це робота двох людей. Люди добровільно звертаються за запитом. Звісно, з першого дня знайомства повної довіри не буде. Втім, з часом ми напрацьовуємо підтримку та авторитет і людина відкривається", - каже пані Юлія.
За її словами, робота із демобілізованим військовим та тим, який перебуває у відпустці на ротації, відрізняється.
"Ми не маємо права знімати тривожність з діючих військових. Якщо вони приходять із запитом тривоги, то не можна працювати, адже тривога - це один із захисних механізмів у бою, для того, щоб вижити. Ми пропрацьовуємо інші проблеми. Їм інколи просто хочеться поговорити з кимось, висловити все наболіле. Вони відчувають, що є людина, якій вони можуть донести свої прожиті моменти", - наголошує психологиня.
Під щоденним психологічним тиском перебувають і рідні та близькі військовослужбовців. Це ще одна вузька категорія пацієнтів у центрі, з якими працює Юлія та інші фахівці. Інколи дружини не розуміють, як поводитися з чоловіками, які побували у зоні бойових дій. Вони звертаються з тривогою.
"Не розуміють, як себе поводити, коли чоловік вчиняє так чи інакше. Вони кажуть: "Я тривожуся постійно, коли він не виходить на зв'язок, він завжди о 8-ій пише чи телефонує, а зараз ні". Ми стабілізуємо їхній стан, навчаємо піклуватися про себе, здобувати нові ресурси, як спілкуватися. Різні вправи надаємо на заспокоєння, заземлення", - каже Юлія і ділиться однією із вправ на стабілізацію психологічного стану.
Вправа на заземлення, щоб повернутися в стан "тут і тепер", яка розрахована на 5 відчуттів:
- спочатку врегулюйте дихання, закрийте очі,
- відкрийте очі і дивіться, які навколо є 5 предметів,
- говоріть, до яких 4 предметів можна торкнутися і торкайтеся їх,
- які три звуки чуєте,
- які два запахи відчуваєте,
- який один смак, що відчуваєте у ротовій порожнині.
Звертаються і з дітьми з родин військових з різними запитами. З такими пацієнтами працює менеджер-керівник Рівненського районного центру психосоціальної підтримки при Здолбунівському територіальному центрі Ольга Кухарчук.
"Перша консультація дитини завжди проходить з батьками. Якщо надалі працюємо з дитиною, то береться дозвіл мами і тоді психолог безпосередньо працює з дитиною. Це залежить від віку. Якщо маленька дитина, дошкільного віку, тоді робота з батьками. Якщо це підлітковий вік, діти не завжди відкриваються батькам. Запити є, що коли тато пішов на війну, мама приходить і розповідає про те, що дитина замкнулася, стала гірше вчитися", - каже пані Ольга.
За її словами, дорослі часто в своїх тривогах не помічають, що в дітей такі ж самі тривоги і запити. Дитина залишається один на один. Діти переживають за маму, бачать, що мама тривожиться.
"Якщо сімейні пари з військовим, то чоловіки приходять на демобілізацію або ротацію на кілька днів. Вона в тривозі, бо він замкнутий, не спілкується і нічого не розказує. Він ніби тут і не тут. Дуже багато таких запитів. Дружини не можуть зрозуміти стан свого чоловіка. Він йшов зовсім іншим, він жартував, а зараз мовчить. Ми вчимо пари, щоб вони вміли спілкуватися один з одним. Робимо і сімейні зустрічі, і індивідуальні", - наголошує Ольга Кухарчук.
Як зрозуміти самотужки, що потрібно звернутися до психолога
Інколи стан людей підштовхує їх до думки, що потрібно звернутися до психолога. Втім, не завжди це так однозначно і зрозуміло. Інколи люди тривалий час перебувають у складному психологічному стані. однак не відзначають для себе, що потребують сторонньої підтримки.
Психологи розповідають, що є ряд симптомів, за якими можна визначити. що пора звернутися до спеціалістів. Серед них - психологічні та фізичні зміни:
- постійна втома,
- апатія - людині не приносять радості веселі позитивні події,
- порушений сон,
- хронічне виснаження,
- хаотичність думок,
- розгубленість у побуті та на роботі,
- регулярна тривожність та відсутність внутрішнього спокою
- людина відчуває, що не справляється зі своїми емоціями та почуттями, тоді потрібно звертатися до фахівців.
Контакти центру: 0960373938
*Створено за фінансової підтримки Європейського союзу. Зміст є відповідальністю редакції «Рівне Медіа» та не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
