Пирій повзучий - справжній «головний біль» для городників. Це бур’ян родини злакових. Чудово себе почуває на родючих ґрунтах, підготовлених для овочевих культур. Є багато причин для того, щоб дачників з року в рік хвилювала тема - боротьба з пирієм. Давайте ознайомимося з особливостями рослини-шкідника.
Пирій: дізнаємося більше про ворога
- Швидко розмножується. В результаті пирій заглушає зростання, перешкоджає розвитку культурних рослин.
- Від нього доволі складно позбутися. Навіть найменша частина кореневища дає новий паросток.
- Виполювання своїх стебел пирій сприймає як загрозу, що ще більше стимулює його до зростання і розмноження.
- Вегетаційний період збігається з вегетаційним періодом картоплі.
- Вживайте заходів саме на початку росту, коли стебла ще не досягли 10?15 см, але вже з'явилися листочки.
Як вивести пирій: професійні засоби
Універсальний препарат Антипирій розроблений спеціально для очищення грядок від злакових бур'янів, у тому числі від пирію.
Ще однією перевагою засобу при обробці ділянки від дикорослих трав'янистих рослин є відсутність фітотоксичності в період його використання, а також у наступні сезони. Їм можна обробляти бур'яни та зокрема пирій, не побоюючись за свої овочі!
Норма витрати становить 15-20 мл на 3-5 л води на 1 сотку. При застосуванні засобів від бур'янів слід дотримуватися загальних правил для того, щоб обробка принесла максимальний ефект.
Методи без хімікатів
- Найчастіше використовують ручний спосіб боротьби з пирієм. На невеликій ділянці боротися з ним вручну ще можна, але на більшій ділянці для цього доведеться витрати багато сил та часу. Зате, такий спосіб найбільше екологічний і простий в розумінні. Головне – користуватися не лопатою, а вилами, щоб не пошкодити корені під час обробки ґрунту. Глибина обробки має бути не більше 20 см.
- Ще один спосіб – подрібнення кореневища пирію. За цього способу кореневище подрібнюється на дрібні частини за неглибокої оранки мотоблоком або мотокультиватором. Глибина такої оранки – до 20 см.Саме тому, щойно над землею будуть з’являтися нові зелені паростки – їх необхідно витягати, поки вони не наростили розгалужену кореневу систему, як у «дорослих» рослин. Цей спосіб теж трудомісткий, і, найголовніше, руйнує структуру ґрунту, є згубним для підземних мікроорганізмів що збагачують ґрунт. Це не найкращий метод для прибічників органічного землеробства. Проте, цей спосіб можна пом’якшити, висадивши одразу після обробки недружні до пирію рослини-сидерати. Саджати їх необхідно щільно та не затягуючи з часом після оранки. Це допоможе оздоровити ґрунт, створити затінення для пирію та, загалом, оздоровити землю. Така обробка стимулює пробудження молодих бруньок, які потім буде легше витягати з землі.
- Ще одна технологія для зменшення росту цього бур'яну така: потрібно підрізати пирій раз у 20 днів по три-чотири рази. Це робиться для того, щоб рослина не розросталась. Важливо не давати йому виростати вище 10-15 см. Сенс полягає в тому, що для пирію є закономірність – чим густіший зелений чуб, тим міцніше коріння під землею.
- Пирій не переносить затінення, тому для боротьби з ним підійде і такий спосіб – ділянка з пирієм навесні застеляється картоном або чорною плівкою і залишається на літо. Так можна позбутися і порослі, й коренів.
- На невеликій ділянці можна використовувати мульчування – покриття ґрунту мульчею, або плоскоріз.
- Окрім цього, рекомендовано висадити разом із пирієм на одній ділянці сидеральну культуру, наприклад, гречку. Після того як вони зійдуть, варто їх скосити, але з ділянки не прибирати. Також, варто змішати скошені рослини з гірчицею, рапсом, вівсом. Можна використовувати й інші сидерати – рослини, що вирощуються для збагачення ґрунту азотом і запобіганню росту бур’янів. Опісля, ґрунт варто зволожити й залишити до осені. Коли прийде осінь, землю на ділянці варто перекопати. Все це робиться не лише для знищення пирію у вас на городі, але і для спушування ґрунту.
